2 лютого — Всесвітній день водно-болотних угідь.

Водно-болотні угіддя – середовища існування для 40% видів рослин і тварин.

«Ти Сиваш-край бакланових зграй

і солоних морських берегів…»

Т.Л. Андрієнко

2 лютого відзначається Всесвітній день водно-болотних угідь, який був затверджений у 1971 році у Іранському місті Рамсар і з тих пір носить назву Рамсарської конвенції (Ramsar Convention). Мета  Рамсарської конвенції —збереження місць проживання водоплавних птахів в усьому світі.

Секретаріат Рамсарської конвенції визначив тему 2022 року: «Водно-болотні угіддя – на користь людям і природі!». Ця тема привертає увагу до важливості водно-болотних угідь для багатьох експертів діяльності та здоров’я людини, а також ролі цих екосистем для збереження біорізноманіття. Відновлюючи та зберігаючи водно-болотні угіддя, ми застосовуємо природоорієнтовні рішення для накопичення води, адаптації до зміни клімату та вирішення багатьох соціально-економічних питань, пов’язаних з використання природних ресурсів.

На сьогоднішній день водно-болотні угіддя займають близько 6% земної поверхні. Вони можуть бути солоними або прісноводними, внутрішніми або прибережними, природними або штучними.

• До прісноводних ВБУ належать: річки, озера, ставки, заплави, торфовища, мочарі, лісові болота;
• до солоних ВБУ належать: естуарії, припливні зони, солоноводні мочарі, мангрові зарості, лагуни, коралові рифи, рифи з молюсками та ракоподібними;
• до штучних ВБУ належать: ставки для розведення риби, рисові поля, водойми, градирні.

ВБУ України мають трансконтинентальне значення для збереження птахів, які щорічно мігрують між Європою і Африкою та відпочивають і живляться поповнюючи свої енергетичні запаси на водоймах України.

На території України нараховується 50 водно-болотних угідь, які займають площу 951,45581 тис. га., що дорівнює площі майже чотирьом Люксембургам або трьом Генічеським районам. Найбільші водно-болотні угіддя знаходяться на півдні України в Причорномор’ї, це Східний Сиваш та Центральний Сиваш.

Частина ВБУ Центральний Сиваш з островами  Куюк-Тук та Чурюк входить до заповідної зони Азово-Сиваського національного природного парку.

Кожен рік науковці парку проводять моніторинг за процесами та явищами в межах ВБУ Центральний Сиваш. Так під час зимових орнітологічних спостережень у 2021 році було зареєстровано 46 видів птахів загальною чисельністю 15086 ос. Серед облікованих видів домінували лиска (Fulica atra) – 6342 ос., крижень (Anas platyrhynchos) – 3442 ос. та лебідь-шипун (Cygnus olor) – 1653 ос. Лише ці три види сумарно склали 11437 ос., або 75,9% від загального числа птахів. Серед облікованих птахів були представники Червоної книги України. Чисельність та видове різноманіття цих раритетів були нерівномірні, однак всього ми спостерігали 8 видів, загальною чисельністю 190 ос.

Розумне та раціональне використання водно-болотних угідь є не просто можливим – це критично важливо для майбутнього людства та планети. Тривале руйнування цих екосистем, які підтримують життя, матиме жахливі наслідки, якщо ми не діятимемо негайно. З усіх точок зору водно-болотні угіддя є нашим єдиним порятунком у майбутньому. І ми повинні зробити необхідні інвестиції часу, капіталу – і серця, – щоб їх зберегти.