Наукові дослідження на території АСНПП здійснюються за Програмою Літопису природи штатом наукових співробітників Парку, викладачами навчальних кафедр інституту куратора – Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б.Хмельницького з залученням науковців Азово-Чорноморської орнітологічної станції, Таврійського державного агротехнологічного університету та Запорізького національного університету.

     Також протягом 5 років (2005-2010 рр.) науковцями Запорізького національного університету проводились дослідження за науковою програмою «Багатоцільовий моніторинг та оптимізація чисельності стану об’єктів мисливської фауни і покращення стану рослинних угруповань природних комплексів коси Бірючий острів (Азово-Сиваський НПП)», затвердженою рішенням НТР парку.

     Наукові дослідження на території АСНПП мають тривалу історію. Перші ботанічні дослідження на території Парку розпочаті на початку ХХ ст. і пов’язані з ім’ям видатного вченого ботаніка Й.К. Пачоського. Пізніше у 20-х рр. на сиваських ділянках Парку починають працювати Ф.Я. Левіна і М.С. Шалит, М.І. Котов, О.В. Прянішніков. Рослинний світ півострова Бірючий вперше дослідили М.І. Котов та О.В. Прянішніков. У 30-х рр. після створення ботанічного відділу при заповіднику “Надморські коси”, який очолив П.Я.Попович, дослідження рослинного покриву поглибились. Зокрема отримали розвиток моніторингові дослідження рослинності та її змін. Разом з тим пожвавились флористичні дослідження. У повоєнні роки на території Парку працюють Г.І. Білик, який досліджував рослинність засолених ґрунтів півдня України, М.С. Шалит та М.І. Котов, які піднімають питання щодо існування “полинових” степів у Присивашші. У подальшому, протягом майже 30 років ботанічні дослідження на території Парку уповільнилися, насамперед тому що Азово-Сиваський заповідник був реорганізований у заповідно-мисливське господарство. У 70-80-х рр. флору і рослинність островів Сиваша вивчали М.І. Котов і П.Я. Попович, Г.І.Білик, Н.П. Лоскот. Знову порушуються питання генезису та подальшого існування присиваських степів (Дубина, 1999; Коломійчук, 2012). У 90-х роках ХХ ст. для розробки природоохоронних заходів за завданням Держкомлісгоспу та Мінекобезпеки України на території Парку протягом 5 років працювала міжнародна наукова експедиція, вчені якої детально вивчали флору, фауну та рослинність, з’ясували стан фіто- та ценофонду, провели функціональне зонування території (Коломійчук, 2012). Результатом цих досліджень став Проект організації території АСНПП, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів Херсонської області (1995).

     Аналізуючи стан та перспективи інвентаризації флори та рослинних угруповань слід зазначити, що за останні 10 років загалом флора і рослинність у порівнянні з Північним Приазов’ям досліджена добре. Складений попередніми дослідниками список флори критично переглянутий, постійно доопрацьовується. Зокрема, в результаті моніторингових досліджень у флорі півострова за останні 10 років виявлено низку нових видів судинних рослин: золотоборідник цикадовий Chrysopogon gryllus (L.) Trin., пізньоцвіт анкарський Colchicum ancyrense B.L. Burtt, проаналізована альгофлора Парку, а у мікофлорі Парку виявлено низку нових рідкісних таксонів (зморшок степовий Morchella stepicola Zer., печериця таблитчаста Agaricus tabularis Pk., пізоліт без кореневий Pisolithus arrhizus Scop.).

     У найближчі 10 років планується продовження інвентаризації різноманіття видів флори, розробка заходів щодо менеджменту фітоценозів Парку, включаючи дослідження впливу інвазій, моніторингу та оптимізації чисельності інтродукованих видів тварин, дослідження пасовищного навантаження на фітоценози і покращення стану рослинних угруповань природних комплексів півострова. Планується дослідження продуктивності рослинних угруповань та вивчення етапів їх відновлення після пожежі.

     Заплановано також здійснення популяційних досліджень видів Смарагдової мережі, розробку та впровадження спеціальних заходів щодо їх збереження.

     Науково-дослідні роботи з вивчення фауни в регіоні розташування Парку в основному були спрямовані на дослідження орнітофауни та акліматизацію окремих видів ссавців. Цей огляд базується переважно на літературних даних авторів, які епізодично або більш тривало вивчали фауну Парку, попередніх окремих томах Літопису природи та відомостях, які були люб’язно надані співробітниками Азово-Чорноморської орнітологічної станції НАНУ, науковцями відділу герпетології НДІ Біорізноманіття навколоводних екосистем півдня України та вченими Запорізького національного університету. Первинна наукова зоологічна інформація про зооценози нинішньої території Парку (в минулому Азово-Сиваського державного природного заповідника) пов’язана з іменами професорів В.Г. Аверіна і О.О. Браунера.

     Найбільш інтенсивні орнітологічні дослідження в регіоні були розпочаті у 30 рр. ХХ ст. Наукові спостереження проводили співробітники наукового відділу заповідника та спеціалісти Харківського науково-дослідного інституту. В роботах І.Д. Іваненка, В.В.Шевченка, І.Ф. Андрєєва розглядались питання розповсюдження та чисельності мартинів на островах Китай і Мартинячий, вивчалось живлення мартина жовтоносого (Проект …, 2009). Більшість орнітологічних публікацій ввійшло в “Сборник научных трудов Азово-Сивашского заповедника”. В 50-ті рр. ХХ ст. Б.В. Сабінєвським виконана велика робота по визначенню чисельності та розміщення Мартинових не тільки на заповідних, але і на прилеглих до заповідника територіях. При цьому орнітологічні дослідження були зосереджені на островах Центрального Сиваша, а півострову Бірючий приділялось менше уваги. Після робіт Є.М. Воронцова відносно повних відомостей про птахів Бірючого не видавалося. В 60-ті рр. публікацій про птахів в регіоні майже не було, за винятком праці Г.І.Ішуніна про живлення мартина жовтоногого на о. Китай. З 1949 по 1961 роки в господарстві вівся Літопис природи. Кваліфіковані штатні працівники (Нечаєв Б.О., Славков С.М., Машуков В.А.) проводили детальні дослідження по вивченню орнітофауни заповідника та прилеглих територій.

     З 1973 року розпочинаються дослідження Мартинових працівниками Московського університету В.А. Зубакіним і Н.А. Анзігітовою на островах Центрального та Східного Сиваша. З 1974 року до цих робіт були залучені працівники Кримського заповідно-мисливського господарства і кафедри зоології Мелітопольського державного педагогічного інституту.

     В наступні роки інтенсивні дослідження з екології Мартинових виконувались вченими Інституту зоології АН УРСР і Мелітопольського педінституту. Дослідженнями були охоплені всі місця гніздування мартинів і куликів. При участі 4 відділів Інституту зоології вивчалось живлення мартинових та їх вплив на наземні та водні екосистеми.

     З 1987 по 1995 рік планові дослідження на території АС НПП проводились працівниками Азово-Чорноморської орнітологічної станції. Вченими, крім моніторингових робіт по навколоводним птахам та вивченню міграції куликів, виконуються комплексні обстеження по інвентаризації та кадастровій характеристиці Сиваша як водно-болотного угіддя міжнародного значення.

     Комплексні дослідження інших класів тварин на території Парку до середини 90 рр. ХХ ст. майже не проводились, окрім вивчення процесу акліматизації деяких видів тварин на півострові Бірючий. У 90 рр. на території Парку активно працюють вчені теріологи кафедри зоології та мисливствознавства Запорізького державного університету (Домнич, 2003, 2006-2008; Домніч, Евсеева, 1999; Домніч та ін., 2001, 2009) та кафедри екології Таврійського агротехнологічного університету (Волох, 1998, 2004, 2006, 2014, 2015; Коломійчук, Волох, 2014).

     В цілому слід зазначити, що дослідження фауни, як і флори, здійснювалось працівниками різних наукових установ Радянського союзу і України, а також співробітниками наукового відділу заповідника і як відомо, загальної координації досліджень біорізноманіття заповідника, а пізніше Парку не було. У окремих томах Літопису природи, що датуються 50-60 рр. ХХ ст., наводиться список тем науково-дослідних робіт працівників заповідника виконаних за рік та звітування по їх закінченню. Звіти за результатами досліджень інших установ у повоєнні роки майже не збереглись.

     На жаль, до теперішнього часу зберігається ситуація, яка виключає можливість постійних моніторингових досліджень за фауною Парку (зокрема на півостріві Бірючий) у зв’язку з малочисельністю наукових співробітників в його адміністрації.

      Останнім часом на території Парку його фахівцями проводяться разом з науковцями з Таврійського державного агротехнологічного університету комплексні ботаніко-зоологічні дослідження Сиваша, з метою розробки менеджменту його території, забезпечення охорони та невиснажливого використання його ресурсів. Активно проводиться робота щодо подальшого дослідження флори, рослинності, зокрема її продуктивності, доцільності розширення території Парку (Домнич, Вовченко, Евсеева, 2001; Інтегрований підхід…, 2001; Домніч, 2003, 2006, 2007а,б,в,г; Дубина, Тимошенко, 2004; Дубина та ін., 2004; Дубина, Дзюба, 2007; Коломійчук та ін., 2007; Воровка, Демченко, Коломійчук, 2009; Домнич и др., 2009; Горлов, 2017; Коломійчук, 2012, 2017; Горлов та ін., 2014; Domnich, 2014; Домніч, 2015; Волох, 2016; Коломійчук, Мацюра, 2016; Kolomiychuk, Vynokurov, 2016). Моніторинговими дослідженнями охоплені фауністичні комплекси парку (Коломійчук, 2008, 2016; Домніч, 2009, 2015; Горлов та ін., 2014; Горлов, 2017; Important Plant Areas, 2017).


Результати досліджень щорічно узагальнюються у томах Літопису природи. Створюється та постійно поновлюється база даних щодо списків флори, рослинності, літературних джерел, включаючи відбитки статей, рукописи.